Поради для батьків першокласника

10 речей, які повинні зробити батьки першокласника

 

1.        Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.

2.        Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.

3.        Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!

4.        На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5.        Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.

6.        Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7.        Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).

8.        Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9.        Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10.    Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

ГОТУЄМОСЯ В ПЕРШОКЛАСНИКИ (консультація для батьків)

Готовність дитини до школи не є прос­тим показником, тоб­то таким, коли можна сказати — вона є або її немає. Готовність до школи вбирає в себе усі ті ре­зультати, до яких ви прагнули рік за роком усі 6—7 років, і день у день, виховуючи сина чи доню, створю­вали умови для їх всебічного розвитку.

Спеціалісти-психологи на перше місце ставлять моти­ваційну готовність до навчання. Тобто, коли дитина має правильне уяюіення про школу і її вимоги: «Мені вже 7 років, я хочу йти до школи, щоб вивчитись добре пра­цювати, стати лікарем, модельєром, конструктором», — говорить дитина.

Іноді в дітей не зовсім правильна мотивація: « У школі краще, ніж у садочку, — каже дитина, — там не треба спати». «У школі є перерва, можна виходити в коридор і бігати». Діти з таким уявленням про школу зустрінуть­ся з непередбачуваними труднощами і вже за кілька днів, якщо вдома і в школі не надати їм відповідної до­помоги і підтримки, скажуть, що вони до школи не хо­чуть. А є й такі, котрі наче й знають про вимоги до шко­ляра і водночас бояться, непокояться: «У школі дуже важко, я не знаю, чи хочу йти до школи, якось страш­но...». Так! Діти теж потребують поради психолога.

Але ж і знання не в усіх майбутніх першокласників однакові. А зараз ста­ли звичними вступні співбесіди. У деяких школах це навіть щось на зразок іспи­ту: не складеш — не зарахують!

Звичайно, за рів­нем знань діти різ­няться. Зрозуміло, чим більше дитина знає, тим упевненіше почувається в школі. Але іноді і в малих «вундеркіндів» вини­кають труднощі — діти не завжди вмі­ють чітко висловити свою думку, вчасно відреагувати на запи­тання, відстояти свою позицію. Цьому ще доведеться вчитись і вчитись... тому не варто розділяти дітей на «розумних» і «не дуже», влаштовуючи екзамен дошкільнятам. Інша річ, коли вчителі й спеціалісти хочуть краще познайомитись, поспілкуватись з майбутніми учнями. Цього не варто боятися.

Отже, виходить, що деякі майбутні проблеми, з якими зіткнулися сьогоднішні дошкільнята восени, можна прогнозувати?

Так! Це можна передбачити. Наприклад, тип темпера­менту дитини безпосередньо пов'язаний з тим, яким уч­нем вона стане. У жвавих, життєрадісних, рухливих сангвініків часто проблеми з тим, що вони непосидючі. Від уповільнених флегматиків не можна вимагати швид­кого залучення до процесу роботи. Меланхоліки — швидко втомлюються, а холерики — непослухи і забіяки. Це загалом. А якщо брати конкретну дитину — тут низка проблем, з приводу яких варто порадитись. Тому батькам важливо знати темперамент своєї дитини хоча б і для того, щоб знайти ключ до її поведінки, а іноді й пояснити вчителеві, чому дитина саме така.

Нерідко батьки опиняються в такій ситуації, що дово­диться відстоювати особистість своєї дитини перед авторитарною позицією вчителя. На чиєму боці тоді пси­холог?

Психолог завжди на боці дитини. Дитина — не пога­на і не хороша, вона така, якою є. І ще. Не можна порівнювати дітей з іншими дітьми. Слід порівнювати дитину з нею ж, але днем, місяцем, роком раніше. Як вона змінилась, чого досягла? А любов батьківська — це душевна, а не розумова категорія. Вона повинна зігрівати й захищати дитя усе життя, давати силу, підтримувати у важку хвилину...

Звичайно, не лише радість, а й почуття великої гордості охоплює ваших донечку чи сина, коли ви разом ку­пуєте і приносите додому шкільні речі. Дитина хоче поділитися своєю радістю з бабусею, діду сем, з дітьми у дворі чи в сад­ку. Таке емоційне піднесення треба підкріпити уважним ознайомленням з кожною річчю,   дослідити   з   май­бутнім учнем її призначен­ня, де вона зберігатиметься вдома, в ті дні, коли її не треба нести до школи (на столі, у шухляді), і як розміс­титься у ранці, в портфелі? Як чистити і прасувати шкільну форму? Як вішати на плічки у шафу?

Спеціально повправляйтеся з дитиною у складанні речей до ранця Це може бути вашим щоденним заняттям протягом тижня — перед вечірньою казкою. Щоб уникнути одноманітності, заняття може проводитися як гра «Збери до школи ра­нець».

Гра «Збери до школи ранець»

Перед грою ще раз розглянути з дитиною ранець: який він привабливий за формою, кольором, зручний за розміром, конструкцією. З любов'ю зроблений, щоб ним було приємно користуватися, ходити до школи. Повправлятись у застібанні та розстібанні блискавок, липучок, замочків, розглянути всі відділення, поговори­ти про їх призначення. Чим краще учень доглядає свій ранець, тим довше ця річ служитиме.

Переходимо до гри. На столі лежить ранець і кілька предметів: пенал, олівці, ручка, зошити, папка, торбинка для сніданку. Дитина має швидко й охайно зібрати речі до ранцю. Гра закінчується, коли всі речі складено й ранець закритий. Другого дня гру повторити, використовуючи годин­ник — визначати, скільки часу потрібно для того, що маленький абітурієнт правильно та охайно склав реч: до ранця. Ви зробили все, що могли, що підготувати малюка до важливого етапу його житті — до першого класу. І все ж таки ви неспокійні — як же вон все буде? І ваша дитина теж нер­вує, переживає.

Щоб перевірити і заспо­коїтися, потрібно перевірити/ що знає ваша дитина про школу, про те, як треба поводитися в нових умовах.

Простий тест для завтрашнього школяра

Поставте   вашому   до, школяреві такі запитаний

 1. Як учні звертаються до вчительки?

2. Якщо ти хочеш про щось запитати вчительку, як  треба привернути до себе увагу?

3. Що кажуть, коли під час уроку конче треба вийти в туалет?

4. Що таке урок?

5. Як вчителька і учні дізнаються, вже час починати урок?

6. Що таке перерва?

7.   Для чого потрібна перерва?

8.    Як у класі називаються столи, за якими учні сидя
під час уроку?

9.   На чому вчитель пише, коли пояснює завдання?

10.Що таке оцінка?

11.Які оцінки вважаються добрими, а які поганими!

12.У класі навчаються однолітки чи діти різного віку

13.Що таке канікули?

14.  Що ти робитимеш, коли закінчаться всі уроки,
мама по тебе ще не встигла прийти?

 

Десять заповідей для батьків майбутнього першокласника

 

 

    Починайте "забувати" про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд".

   Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

   Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

   Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: "Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему".

   Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

   Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

   Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

   Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

   Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: "Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати". Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

   Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

Загальні  поради батькам першокласників

1.     Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2.     Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте    образливих слів.

3.     Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4.     Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5.     Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!",

   "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6.    Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй

     розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня). 

7.     Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8.     Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9.     Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню,      лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в       цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива  від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

 

Ігри на розвиток дрібної моторики рук

Систематичні вправи на тренування рухів пальців рук роблять стимулюючий вплив на розвиток мови. Це доведено рядом дослідників (М.І. Кольцова, Е.І. Ісеніна, А.В. Антакова-Фоміна та ін.). Роботу з розвитку дрібної моторики рук бажано проводити систематично, приділяючи їй по 5-10 хвилин щодня. З цією метою можуть бути використані всілякі ігри і вправи.

Для формування тонких рухів пальців рук можуть бути використані ігри з пальчиками, супроводжувані читанням народних віршів.

"Сидить білка... "

 

Сидить білка, вчить потішки, 

Продає вона горішки:

Лисичці-сестричці,

Горобцеві, синичці,

Ведмедикові товстоп’ятому,

Зайченяті вусатому.

Дорослий і малюк за допомогою лівої руки загинають по черзі пальці правої руки, починаючи з великого пальця.

"Дружба"

Дружать в нашій класі дівчата і хлопчики

(пальці рук з'єднуються в "замок").

Ми з тобою подружимо маленькі пальчики

(ритмічне торкання однойменних пальців обох рук).

Раз, два, три, чотири, п'ять

(почергове торкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),

Починай знов рахувать.

Раз, два, три, чотири, п'ять.

Ми закінчили рахувать.

(руки вниз, струсити кистями).

 

 

 

"Будинок і ворота"

На поляне дом стоит ("дом"),

Ну а к дому путь закрыт ("ворота").

Мы ворота открываем  (ладони разворачиваются параллельно друг другу),

В этот домик приглашаем ("дом").

Поряд з подібними іграми можуть бути використані всілякі вправи без мовного супроводу.

"Кільце"

Кінчик великого пальця правої руки по черзі торкається кінчиків вказівного, середнього, безіменного пальців і мізинця;

ту ж вправу виконувати пальцями лівої руки;

ті ж рухи проводити одночасно пальцями правої і лівої руки.

 

"Пальці вітаються"

З'єднати пальці обох рук "будиночком". Кінчики пальців по черзі ляскають один по одному, вітаються великою з великим, потім вказівний з вказівним і так далі.

 

"Оса"

Випрямити вказівний палець правої руки і обертати їм;

то ж лівою рукою;

то ж двома руками.

 

"Чоловічок"

Вказівний і середній пальці "бігають" по столу;

ті ж рухи проводити пальцями лівої руки;

ті ж рухи проводити одночасно пальцями обох рук ("діти біжать наввипередки").

 

"Коза"

Витягнути вказівний палець і мізинець правої руки; 

ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;

ту ж вправу виконувати одночасно пальцями обох рук.

"Окуляри"

Утворити два кружки з великого і вказівного пальців обох рук, з'єднати їх.

 

"Зайчик"

Витягнути вгору вказівний і середній пальці правої руки, а кінчики безіменного пальця і мізинця з'єднати з кінчиком великого пальця;

ту ж вправу виконати пальцями лівої руки;

ту ж вправу виконувати одночасно пальцями обох рук.

 

"Дерева"

Підняти обидві руки долонями до себе, широко розставити пальці.

 

"Пташки летять"

Пальцями обох рук, піднятих до себе тильною стороною, проводити рухи вверх-вниз.

 

"Згинання-розгинання пальців"

По черзі згинати пальці правої руки, починаючи з великого пальця;

виконати ту ж вправу, лише згинати пальці, починаючи з мізинця;

виконати дві попередні вправи пальцями лівої руки;

зігнути пальці правої руки в кулак, по черзі випрямляти їх, починаючи з великого пальця;

виконати ту ж вправу, лише випрямляти пальці, починаючи з мізинця;

виконати дві попередні вправи пальцями лівої руки.

 

"Бочонок з водою"

зігнути пальці лівої руки в кулак, залишивши зверху отвір.

 

"Миска"

Пальці обох рук злегка зігнути і прикласти один до одного.

 

"Дах"

З'єднати під кутом кінчики пальців правої і лівої рук.

 

"Магазин"

Руки в тому ж положенні, що і в попередній вправі, лише вказівні пальці розташувати в горизонтальному положенні перед дахом.

 

"Квітка"

Руки у вертикальному положенні, притиснути долоні обох рук одна до одної, потім злегка розсунути їх, округливши пальці.

 

"Коріння рослини"

Притиснути руки тильною стороною одна до одної, опустити пальці вниз;

одночасно повертати кисті рук вгору долонями - тильною стороною, супроводжуючи рухи віршованим текстом:

"Бабуся пече млинці, дуже вони смачні ";

грона рук одночасно стискувати в кулак - розтискати, при кожному русі кулаки і долоні класти на стіл;

покласти грона рук на стіл: одна рука стисла в кулак, інша розкрита. Одночасно поміняти положення.

 

"Кулак-ребро-долонь"

На площині столу три положення руки послідовно змінюють один одного. Виконується 8-10 разів правою рукою, потім лівою, далі обома руками.

Описані вище ігри і вправи забезпечують хороше тренування пальців, сприяють виробленню ізольованих рухів, розвитку точності рухів пальців.

Розвитку ручної моторики сприяють також:

- заняття з пластиліном, глиною, солоним тестом, дрібним будівельним матеріалом, конструктором; 

- нанизування намистин, бісероплетіння;

- викладання з сірників малюнків, букв, складання колодязів;

- одночасно лівою і правою рукою складати в коробку ґудзики;

- малювання за трафаретом букв, геометричних фігур, штрихування;

- малювання по крапках, пунктирних лініях;

- масаж рук. (Проводиться спочатку на одній руці, потім на іншій);

- розминка пальців: інтенсивні кругові рухи довкола кожного пальця;

 

Вправа "Сорока-білобока"

Інтенсивні рухи великого пальця вперед-назад, вверх-вниз, по  колу;

Згинання-розгинання всіх пальців одночасно;

Згинання-розгинання руки в кистьовому суглобі;

Інтенсивне розтирання кожного пальця;

Точковий масаж кожного пальця між фалангами з бічних і фронтально-тильних сторін.

 

"Пальці лягають спати"

Почергове загинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша:

Цей пальчик хоче спати,

А цей -  в ліжечко лягати,

Цей пальчик позіхнув,

Цей пальчик вже заснув.

Тихіше, пальчик, не шуми,

Братиків не розбуди.

Встали пальчики, ура!

Нам у школу йти пора.

 

"Пальчики вітаються"

Повторити першу вправу.

 

Ігри на розвиток пам'яті

 

Пам'ять може бути зоровою, слуховою, емоційною, руховою. Для дошкільного віку найбільш розвиненою є мимовільна пам'ять. На початок навчання і на початку шкільного навчання переважає механічна пам'ять. Діти запам'ятовують матеріал за рахунок багатократних повторень. У завдання навчання школяра повинно входити формування осмисленої логічної пам'яті, яка покращується за рахунок опанування різних допоміжних засобів, прийомів і способів запам'ятовування і пригадування.

Ряд завдань направлений на розвиток здатності утримувати в пам'яті задані інструкції. Подібну роботу слід проводити регулярно, оскільки часто причиною невиконання учбових завдань є "втрата" умови завдання, нездатність утримувати в пам'яті задані дії. Ці завдання формують також зосередженість, концентрацію і перемикання уваги, навик самоконтролю.

Роботу з формування пам'яті доцільно проводити на неучбовому матеріалі в різних життєвих ситуаціях.

Незалежно від того, хороша або погана у дитини пам'ять, перенавантажувати її шкідливо.

Шафки

Матеріал: шафки, склеєні з 4 і більш сірникових коробок, дрібні предмети. Хід гри: Дорослий ховає іграшку в одну з коробок на очах у дитини. Потім шафка забирається на декілька секунд і показується знову. Дитину просять знайти іграшку.

Що зникло?

На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитя розглядує їх, потім відвертається. Дорослий прибирає один предмет. Дитя дивиться на предмети, що залишилися, і називає, що зникло.

 

 

Що змінилося?

На столі розкладають декілька іграшок. Дитині пропонують їх розгледіти і запам'ятати. Дитя відвертається, одну іграшку забирають (додають), або іграшки міняють місцями. Дитя відповідає, що змінилося.

Художник

Малюк грає роль художника. Він уважно розглядує того, кого малюватиме. Потім відвертається і дає його словесний портрет. Можна використовувати іграшки.

Запам'ятай і відтвори

Варіант 1. Дитині називають числа і просять їх відтворити. Кількість чисел у ряді поступовий зростає.

Варіант 2. Дитині називають слова і просять їх відтворити (від 4 до 10 слів).

Варіант 3. Дитині називають числа (слова) в довільному порядку, просять відтворити в зворотному порядку.

Пригадай і покажи

Дітям пропонується відтворити рух знайомих об'єктів (наприклад, птицю, яка махає крилами, клишоногого ведмедя, повзучу гусінь, настовбурченого півня і так далі).

Ланцюжок дій

Дитині пропонується ланцюжок дій, які необхідно виконати послідовно. Наприклад: "Підійди до шафи, візьми книгу для читання, поклади її на середину столу.

- Якщо дитині важко запам'ятати слова, які ви їй назвали, дайте їй папір і кольорові олівці. Запропонуйте до кожного слова зробити малюнок, який допоміг би потім пригадати ці слова.

Те ж саме можна зробити і при запам'ятовуванні фраз. Дитя саме вибирає, що і як буде малювати. Головне, щоб це допомогло потім пригадати прочитане.

Наприклад, називаєте сім фраз.

Хлопчикові холодно.

Дівчинка плаче.

Папа сердиться.

Бабуся відпочиває.

Мама читає.

Діти гуляють.

Пора спати.

До кожної фрази дитя робить малюнок (схему). Після цього запропонуйте малюку точно відтворити всі фрази. Якщо виникають труднощі, допоможіть підказкою.

Наступного дня знову попросіть дитину повторити фрази за допомогою його малюнків. Відзначте, чи допомагають йому малюнки. Якщо він згадує 6-7 фраз - дуже добре.

- Переказ. Якщо малюк не може переказати текст, прочитайте йому розповідь ще раз, але попросіть його звертати при цьому увагу на окремі специфічні деталі. Поставте йому питання: "Про що ця розповідь?" Спробуйте зв'язати прочитане з тим, що добре знайомо дитині, або з якоюсь аналогічною історією порівняйте ці історії (у чому схожість і відмінність). Відповідаючи на ваші питання, дитя мислить, узагальнює, порівнює, виражає свої думки в мові, проявляє активність.

Така бесіда значно активізує пам'ять і мислення дитини.

Попросіть дитину знову зробити переказ і ви переконаєтеся в тому, наскільки він став точним і осмисленим.

 

 

Дата публікації: 06.05.2016 16:21